монтер
монте́р
-а, ч.
1》 Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем і лагодженням електричного обладнання.
2》 Те саме, що монтажник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- монтер — монте́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- монтер — див. монтажник Словник чужослів Павло Штепа
- монтер — МОНТЕ́Р, а, ч. 1. Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем і лагодженням електричного обладнання. Був [Іван] монтером на смоковій машині, яка виливала з шахти воду (Ю. Словник української мови у 20 томах
- монтер — ЕЛЕКТРОМОНТЕ́Р, ЕЛЕКТРОТЕ́ХНІК, МОНТЕ́Р, ЕЛЕ́КТРИК розм. (Берг:) Я електромонтер з брикетної фабрики і колись заходив до вас лагодити електрику (В. Собко); На заводі Мишко за меншого помічника електротехніка (І. Словник синонімів української мови
- монтер — Монте́р, -те́ра; -те́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- монтер — МОНТЕ́Р, а, ,ч. 1. Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем і лагодженням електричного обладнання. Був [Іван] монтером на смоковій машині, яка виливала з шахти воду (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах