1. Великий тлумачний словник сучасної мови

монументальний

монумента́льний

-а, -е.

1》 Властивий монументу.

Монументальне мистецтво — вид образотворчого мистецтва, що охоплює архітектурні та скульптурні монументи, настінні розписи, мозаїку тощо.

2》 перен. Який вражає своїми розмірами, величністю; величний, грандіозний. Монументальна споруда.

|| Високий, кремезний (про людину, її постать).

3》 перен. Ґрунтовний, глибокий за змістом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монументальний — монумента́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. монументальний — П. величний, грандіозний; (- дослідження) ґрунтовний, змістовний, глибокий <�змістом>. Словник синонімів Караванського
  3. монументальний — [монумеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. монументальний — Величний, поважний, важливий, довічний, невмирущий Словник чужослів Павло Штепа
  5. монументальний — МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є монументом. Твори монументальної скульптури встановлюють у тих місцях, де вони найдоступніші для масового огляду (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Який вражає своїми розмірами, величністю; величний, грандіозний. Словник української мови у 20 томах
  6. монументальний — А, -е. Великий (у незвичних словосполученнях: напр., монументальний фейс, заробіток). Словник сучасного українського сленгу
  7. монументальний — монумента́льний 1. Властивий монументу; м. живопис – пов’язаний з архітектурою, переважно настінні розписи (напр., фрески). 2. Переносно – ґрунтовний, міцний, величезний. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. монументальний — ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙ книжн. рідко. Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Словник синонімів української мови
  9. монументальний — Монумента́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. монументальний — МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є монументом. Твори монументальної скульптури встановлюють у тих місцях, де вони найбільш доступні для масового огляду (Наука.., 6, 1963, 56). Словник української мови в 11 томах