монумент

монуме́нт

-а, ч.

Архітектурна або скульптурна споруда на честь видатної події чи особи; пам'ятник.

|| Споруда на могилі з мармуру, бронзи, граніту тощо на пам'ять про померлого.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. монумент — Пам'ятник, честень Словник чужослів Павло Штепа
  2. монумент — монуме́нт (лат. monumentum, від moneo – нагадую) архітектурна або скульптурна споруда на честь визначної події або особи; пам’ятник. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. монумент — монуме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. монумент — ПАМ'ЯТНИК, (на могилі) нагробок. Словник синонімів Караванського
  5. монумент — (лат. — пам'ятник) Великий архітектурний або скульптурний пам'ятник на честь важливої історичної події, меморіальна споруда. Може виконуватись у вигляді цілого комплексу споруд і скульптурних творів... Архітектура і монументальне мистецтво
  6. монумент — Монуме́нт, -та; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. монумент — МОНУМЕ́НТ, а, ч. Архітектурна або скульптурна споруда на честь видатної події або особи; пам'ятник. Гора, поросла диким деревом. Між деревом на галявині монумент поета (С. Словник української мови у 20 томах
  8. монумент — [монумент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  9. монумент — ПА́М'ЯТНИК (архітектурна чи скульптурна споруда в пам'ять або на честь визначної особи, події); МОНУМЕ́НТ (велична споруда); МЕМОРІА́Л (поховальна або тріумфальна споруда); КОЛО́НА, СТОВП (який формою нагадує стовбур); ОБЕЛІ́СК (чотиригранний). Словник синонімів української мови
  10. монумент — МОНУМЕ́НТ, а, ч. Архітектурна або скульптурна Споруда на честь видатної події або особи; пам’ятник. Гора, поросла диким деревом. Між деревом на галявині монумент поета. (Вас., III, 1960, 489); 24 березня 1935 року в Харкові відбулося.. Словник української мови в 11 томах