моралізувати
моралізува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 неперех. Проповідувати сувору мораль.
|| Робити моральні висновки з приводу чогось.
2》 перех., рідко. Повчати кого-небудь, читати комусь мораль.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моралізувати — моралізува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- моралізувати — див. НАПУЧУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- моралізувати — МОРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Проповідувати сувору мораль. Шевченко органічно не вміє моралізувати (з наук. літ.); // Робити моральні висновки з приводу чогось. Якщо людина здатна в горі моралізувати, значить, вона видужує (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
- моралізувати — моралізува́ти (франц. moraliser) проповідувати моральну поведінку; повчати. Словник іншомовних слів Мельничука
- моралізувати — Моралізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- моралізувати — МОРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Проповідувати сувору мораль. Шевченко органічно не вміє моралізувати (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 357); // Робити моральні висновки з приводу чогось. Словник української мови в 11 томах
- моралізувати — рос. морализировать пропагувати і здійснювати моральну поведінку, моральну діяльність, повчати. Eкономічна енциклопедія