мордатий

Значення в інших словниках

1. мордатий — морда́тий прикметник Орфографічний словник української мови
2. мордатий — Пикатий. Словник синонімів Караванського
3. мордатий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
4. мордатий — Пикатий, мизатий, мидзатий, див. мордань Словник чужослів Павло Штепа
5. мордатий — МОРДА́ТИЙ, а, е. 1. З великою товстою мордою (про тварин). Один мордатий Кіт до Щуки учащав (Л. Глібов); До кімнати вбіг чорний мордатий пудель (П. Загребельний). 2. вульг. Із товстим, широким обличчям. Словник української мови у 20 томах
6. мордатий — МОРДА́ТИЙ розм. (з товстим, широким обличчям), ТОВСТОЛИ́ЦИЙ, ТОВСТОМО́РДИЙ розм., ТОВСТОПИ́КИЙ вульг., ПИКА́ТИЙ вульг. Служили у троян два брати, Із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Словник синонімів української мови
7. мордатий — МОРДА́ТИЙ, а, е. 1. З великою товстою мордою (про тварин). Один мордатий Кіт до Щуки учащав (Гл., Вибр., 1957, 141); До кімнати вбіг чорний мордатий пудель (Загреб., Європа 45, 1959, 176). 2. вульг. Із товстим, широким обличчям. Словник української мови в 11 томах