1. Великий тлумачний словник сучасної мови

морильник

мори́льник

-а, ч.

1》 Той, хто труїть комах, щурів і т. ін.

2》 Робітник, що морить деревину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морильник — мори́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. морильник — МОРИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто труїть комах, щурів і т. ін. 2. Робітник, що морить деревину. Словник української мови у 20 томах
  3. морильник — МОРИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто труїть комах, щурів і т. ін. 2. Робітник, що морить деревину. Словник української мови в 11 томах