морфій
мо́рфій
-ю, ч.
Те саме, що морфін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морфій — мо́рфій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- морфій — МО́РФІЙ, ю, ч. Те саме, що морфі́н. Тепер моя нога в “нормальному” стані, т. є. [тобто] болить, але честь знає, спати дає без морфію (Леся Українка); – Я дав їй морфію, і вона спить, – промовив лікар і вийшов з кімнати (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
- морфій — Мо́рфій, -фію, -фієві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- морфій — МО́РФІЙ, ю, ч. Те саме, що морфі́н. Тепер моя нога в "нормальному" стані, т. є. болить, але честь знає, спати дає без морфію (Л. Укр., V, 1956, 187); — Я дав їй морфію, і вона спить, — промовив лікар і вийшов з кімнати (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 251). Словник української мови в 11 томах