мурзати
му́рзати
-аю, -аєш, недок., перех., розм.
Те саме, що бруднити 1); замурзувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мурзати — му́рзати дієслово недоконаного виду бруднити розм. Орфографічний словник української мови
- мурзати — МУ́РЗАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм. Те саме, що брудни́ти 1; замурзувати. Шовковицю, що навпроти покутнього вікна, обсіли діти. Гойдалися, мурзали веселі личка в сік (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- мурзати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- мурзати — МУ́РЗАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що брудни́ти 1; замурзувати. Шовковицю, що навпроти покутнього вікна, обсіли діти. Гойдалися, мурзали веселі личка в сік (Мушк., Серце.., 1962, 49). Словник української мови в 11 томах
- мурзати — Мурзати, -заю, -єш гл. Пачкать, марать (лицо, руки). Словник української мови Грінченка