1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мурмотіти

мурмоті́ти

-очу, -отиш, недок., розм.

1》 перех. і без додатка. Говорити тихо, невиразно.

|| Стиха співати.

2》 неперех., рідко. Те саме, що муркотати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурмотіти — мурмоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мурмотіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. мурмотіти — МУРМОТІ́ТИ див. мурмота́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. мурмотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. мурмотіти — МУРМОТІ́ТИ див. мурмота́ти. Словник української мови в 11 томах