мурмотіти

Значення в інших словниках

1. мурмотіти — мурмоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. мурмотіти — -очу, -отиш, недок., розм. 1》 перех. і без додатка. Говорити тихо, невиразно. || Стиха співати. 2》 неперех., рідко. Те саме, що муркотати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мурмотіти — МУРМОТІ́ТИ див. мурмота́ти. Словник української мови у 20 томах
4. мурмотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. мурмотіти — МУРМОТІ́ТИ див. мурмота́ти. Словник української мови в 11 томах