1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мінорний

міно́рний

-а, -е.

1》 Стос. до мінору (у 1 знач.).

Мінорна гама — мелодична послідовність всіх ступенів мінорного ладу.

Мінорний лад — Те саме, що мінор (у 1 знач.).

Мінорний тризвук — тризвук, який у стислому розташуванні послідовно має малу і велику терцію, що утворюють чисту квінту. **

Мінорний лад — те саме, що мінор (у 1 знач.).

2》 перен., розм. Смутний, журливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінорний — міно́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мінорний — (тон) тихий, ніжний, сумовитий; (настрій) смутний, журливий. Словник синонімів Караванського
  3. мінорний — див. сумний Словник синонімів Вусика
  4. мінорний — див. печальний Словник чужослів Павло Штепа
  5. мінорний — МІНО́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до мінору (у 1 знач.). Мінорний лад (соль-мінор) надає музиці відтінку ніжної жіночності, тендітності, якоїсь просвітленості барв (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. мінорний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. мінорний — Міно́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мінорний — МІНО́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до мінору (у 1 знач.). Мінорний лад (соль-мінор) надає музиці відтінку ніжної жіночності, тендітності, якоїсь просвітленості барв (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах