містифікатор
містифіка́тор
-а, ч.
Той, хто здійснює містифікацію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- містифікатор — містифіка́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- містифікатор — див. ОКОЗАМИЛЮВАЧ. Словник синонімів Караванського
- містифікатор — див. обманщик Словник чужослів Павло Штепа
- містифікатор — МІСТИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто здійснює містифікацію. Обурюючись на настирливість містифікаторів.., я й цього листа приклав до справ (І. Кулик). Словник української мови у 20 томах
- містифікатор — Містифіка́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- містифікатор — МІСТИФІКА́ТОР, а, ч. Той, хто здійснює містифікацію. Обурюючись на настирливість містифікаторів.., я й цього листа приклав до справ (Кулик, Записки консула, 1958, 218). Словник української мови в 11 томах