міхоноша
міхоно́ша
-і, ч. і ж.
1》 Той, хто водить сліпого і носить мішок для милостині.
2》 етн. Той, хто носить мішок під час колядування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міхоноша — міхоно́ша іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- міхоноша — див. бідний Словник синонімів Вусика
- міхоноша — МІХОНО́ША, і, ч. і ж., заст. 1. Той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння. Хто йде, їде – не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Т. Словник української мови у 20 томах
- міхоноша — ПОВОДИ́Р (той, хто водить когось, перев. сліпого, указує комусь дорогу), ПОВОДА́Р, ПОВОДА́ТАР, ПОВОЖА́ТИЙ, МІХОНО́ША, ХЛО́ПЕЦЬ заст., ДІДОВО́Д (ДІДОВІ́Д) діал. (той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння). Словник синонімів української мови
- міхоноша — Міхоно́ша, -ши, -ші, -шею, -но́ше! -но́ші, міхоно́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- міхоноша — МІХОНО́ША, і, ч. і ж. Той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння. Хто йде, їде — не минає [кобзаря]: Хто бублик, хто гроші; хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- міхоноша — Міхоно́ша, -ші м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34. Словник української мови Грінченка