1. Великий тлумачний словник сучасної мови

міхур

міху́р

-а, ч.

1》 Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною.

|| Мішечок або інші вироби, виготовлені з тканини такого органа деяких тварин.

2》 діал. Пухир.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міхур — міху́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міхур — МІХУ́Р, а́, ч. 1. Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною. Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. міхур — міху́р: ◊ наду́тий як міху́р → надутий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. міхур — МІХУ́Р (порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якоюсь рідиною), ПУХИ́Р. Якісь старигани, забувши про склероз, холестерин, ожиріння й одуріння, забувши про вставні зуби й вирізані шлунки та жовчні міхурі, їдять неймовірно жадібно... Словник синонімів української мови
  5. міхур — Міху́р, -ра́; -хурі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. міхур — МІХУ́Р, а, ч. 1. Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною. Квасолю рекомендують як дієтичну страву при клінічному лікуванні хвороб печінки і жовчного міхура (Зерн. боб. культ. Словник української мови в 11 томах