1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мічман

мі́чман

-а, ч.

1》 Перший офіцерський чин морського флоту царської Росії та особа, яка мала цей чин.

2》 Звання у Військово-Морському флоті України, проміжне між старшинським і офіцерським, та особа, що має це звання.

3》 У флотах деяких країн – 1-й офіцерський чин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мічман — мі́чман іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мічман — МІ́ЧМАН, а, ч. 1. Перший офіцерський чин морського флоту дореволюційної Росії, а також особа, яка мала цей чин. [Кобза:] І взагалі, я спів люблю, не можу не любити, пане мічман (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах
  3. мічман — мі́чман (від англ. midshipman – морський кадет) військове звання військовослужбовців надстрокової служби, до 1972 – вище старшинське звання у Військово-Морському Флоті СРСР; у російському дореволюційному флоті 1-й офіцерський чин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мічман — Мі́чман, -на; -мани, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мічман — МІ́ЧМАН, а, ч. 1. Перший офіцерський чин морського флоту царської Росії та особа, яка мала цей чин. [Кобза:] І взагалі, я спів люблю, не можу не любити, пане мічман (Корн., І, 1955, 34). 2. Вище . Словник української мови в 11 томах