набирач

набира́ч

-а, ч.

Людина, яка набирає що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набирач — НАБИРА́Ч, а́, ч. Пристрій,за допомогою якого можна набирати (у 8 знач.) який-небудь сигнал. Якщо якогось номера [телефону] у пам'яті приладу немає, його можна набрати за допомогою кнопкового набирача (із журн.). Словник української мови у 20 томах