набирач
НАБИРА́Ч, а́, ч.
Пристрій,за допомогою якого можна набирати (у 8 знач.) який-небудь сигнал.
Якщо якогось номера [телефону] у пам'яті приладу немає, його можна набрати за допомогою кнопкового набирача (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набирач — -а, ч. Людина, яка набирає що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови