набиратися

НАБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док.

1. тільки 3 ос. Збиратися, скупчуватися в якій-небудь кількості.

– Як співали [арф'янки], то й долівку в гостиниці [готелі] провалили – така сила народу набиралася їх дивитися (Панас Мирний);

Все бігла й бігла [княгиня] до невеличкої западини під скелястою стіною, в яку набиралася з джерельця вода (В. Гжицький);

// безос.

У неділю перед богами горіла маленька синенька лампадка, в яку завжди набиралось повно мух (О. Довженко);

У сад уже набралося чимало людей, а дедалі, то народ усе прибував та прибував (Панас Мирний);

// Потрапляти куди-небудь.

Товариш Огре почув у чоботях воду, бо чоботи були діряві – і туди набралась вода... (М. Хвильовий).

2. тільки 3 ос., кого, чого. Досягати якої-небудь кількості або якихось розмірів.

Друга половина наїзду [в Щавницю на води] з поляків, великоросіян [великоросів] та українців набирається душ на вісімдесят не більше (І. Нечуй-Левицький);

До осені у мене набереться стільки нових праць, аби далося з них скласти цілий томик (М. Коцюбинський);

– А чи не бракує в нас солі? Чи не мало часом? – Ні, бабусенько, солі з кварту набереться (Д. Мордовець);

Об'єктів екологічної тривоги на Україні справді набралося чимало (з газ.).

3. чого. Знаходити в собі які-небудь внутрішні сили, якості для здійснення чогось.

Далі набирається [Наталя] сміливості, боязко простягає худеньку ручину і легесенько жартує, торкаючи хлопця по .. голові (С. Васильченко);

В першу хвилину Оля ладна втекти, але .. набирається відваги і пробує все перевести на жарт (Ірина Вільде);

– Хочу я, Голдо, в цирк поступити, акробатом стати, а от рішучості ніяк не наберусь... (Д. Ткач).

4. тільки недок. Створюватися, формуватися з найманих, зарахованих або завербованих осіб.

Латинь к війні як знаряжалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І. Котляревський);

Набиралися нові полки. Озброювалися (Я. Качура).

5. чого, розм. Діставати, одержувати що-небудь (перев. небажане, неприємне).

Не будемо вінчатися й слави набиратися, Ой будуть люди сміятися (з народної пісні);

Досить вам [братам] уже стояти коло печі, ще катару наберетесь! (І. Франко);

Боялись [чужоземці] набратися бліх у гомінливій юрбі гречкосіїв, рудокопів, козацької голоти (О. Ільченко);

Затовк би на смерть дужий Тихін Марка, так Сень одборонив, хоч і набрався стусанів (К. Гордієнко);

// Відчувати що-небудь, оволодіватися чимсь (про почуття).

Ого, я вже набираюся самоповаги!.. (Леся Українка);

Хто встрявав до такого братства, той на все життя набиравсь у йому [ньому] пошани до просвіти і зневаги до безглуздого буяння вчених неуків (І. Нечуй-Левицький);

Коли дивиться [Краньцовська] на нього [Славка], то набирається дивного почування (Л. Мартович).

6. чого, розм. Переймати, запозичуючи що-небудь, навчатися чому-небудь у когось.

З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова. (Панас Мирний);

Ну, тоді послухайте інших, набирайтеся досвіду (Остап Вишня);

Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства (І. Нечуй-Левицький);

– Да!.. Пожив і я... Світу побачив. Між знатними людьми культури набрався (А. Шиян).

7. розм. Напиватися доп'яна.

– Та й кум набрався – ледве ноги волоче! (Панас Мирний);

– Та я нічого, – ледве повертаючи язиком, каже чоловік. – А от Петро набрався так, що аж чортики по ньому забігали! (народний жарт).

8. тільки 3 ос. Поступово збільшуватися, посилюватися.

– Розгін узято, набиралася інерція (Іван Ле);

Забубонів [Іван] щось незрозуміле, звернув на погоду. – А на ніч, видно, мороз таки набереться... (Ю. Збанацький).

9. тільки 3 ос. З'являтися, виникати.

Як життя почало ширитись, то з ним і мова людська ширилася, набиралися нові слова задля виразу нових вражень, нових потреб (Панас Мирний);

Звідкілясь наберуться кучеряві сріблясто-рожеві хмарки, пливуть і пливуть вільно кудись в дальню далечінь... (Є. Кротевич);

Усі справи, які набиралися за тиждень, робилися сьогодні, у неділю (В. Собко).

10. чого і чим. Насичуватися чим-небудь, убирати в себе щось.

В Софії тепле пальто висіло у мене даремне і тільки пороху набиралось (Леся Українка);

Листя на дереві міцнішало, набираючись цілющої води (І. Нечуй-Левицький);

– З чого в тебе, дівчино, Руки загорілі? – Сонця набиралися В полі, ув артілі (А. Малишко);

Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі (К. Гордієнко).

11. тільки 3 ос., рідко. Приставати, прилипати і т. ін. до чого-небудь.

Липка глина набиралась на чоботи і стало важко йти (О. Гончар).

12. тільки недок. Пас. до набира́ти 1, 2, 5–8.

Діяти інакше вона вже не могла. Розгін узято, набиралася інерція (Іван Ле);

Машина перестала трястися. Поступово набиралася висоти (із журн.).

(1) Набира́тися / набра́тися смі́ли́вості (смі́лості) – ставати сміливішим.

Заєць набрався сміливості та й каже: “Ще одколи живу в цьому лісі, ніхто передо мною шапки не здіймав” (І. Нечуй-Левицький);

Смілості, бачиш, набрались... Що ж? Дошумілись, догрались?.. (М. Рильський).

◇ (2) Набира́тися / набра́тися го́ря (ли́ха) – неодноразово терпіти, переживати що-небудь тяжке, неприємне.

Всім відомо, куди він звик ходить І де він лиха набирався (Л. Глібов);

Під час тимчасової окупації міста обоє [учитель з дружиною] зазнали лиха, набралися горя по вуха (Ю. Яновський);

І скаже милосердний Бог: багацько ти, страднице, набідувалася, набралася лиха на землі (С. Черкасенко);

(3) Набира́тися / набра́тися гріха́ – робити те, що заборонене нормами християнської моралі.

З отцем, з ненькою полаюсь, Гріха наберуся (з народної пісні);

До таких непутящих, як оцей бусурман (вона ткнула пальцем на чоловіка), я не придивляюся, гріха не набираюся (Л. Яновська);

– З вами, бачу, не одговієшся, а тільки гріха наберешся, – репетувала панія Висока (І. Нечуй-Левицький);

(4) Набира́тися / набра́тися ду́ху:

а) ставати рішучим, сміливим, переборюючи страх, сором'язливість і т. ін.

– Тамара набирається духу і сміливо відбиває удар: – Я не сиділа за спиною... Я помагала мамі... (А. Хижняк);

[Горніг:] Там, майстре, неабиякі новинки. Оце Петеревальдці набрались духу та й вигнали фабриканта (Леся Українка);

б) відновлювати сили, міцніти, відпочиваючи.

– А поки що набирайся духу після походу (О. Гончар);

в) (чого, якого) перейматися певними поглядами, думками, ідеями і т. ін.; набувати певних властивостей.

– Се ти, ходивши по всіх усюдах, набрався такого духу (Г. Квітка-Основ'яненко);

Хлопці були ще в таких літах, коли вони ще не огрубіли, не постовбуріли, не набралися духу чоловічої самостійності (Грицько Григоренко);

(5) Набира́тися / набра́тися здоро́в'я – позбуватися хвороб, ставати здоровим.

Мелашка ніби набиралася здоров'я на волі (І. Нечуй-Левицький);

– Поправляйся ж тепер, моя дитино, набирайся здоров'я (А. Тесленко);

(6) Набира́тися / набра́тися краси́ – ставати красивішим.

Поки Явтух ріс та краси набирався, Фрузина ледачіла, старілася (А. Свидницький);

(7) Набира́тися / набра́тися кро́ві – ставати повнокровнішим.

Стрівала я тут [в Ялті] багато людей, що прожили рік-два і поправились навіть при туберкульозі в легких, то може ж і я, коли не поправлюсь, так хоч крові трохи наберусь (Леся Українка);

(8) Набира́тися (добува́ти) / набра́тися (добу́ти) ро́зуму (ума́, уму́-ро́зуму) – поповнювати свої знання, набувати життєвого досвіду.

Як віз ламається, чумак ума набирається (прислів'я);

– Це наша школа, .. де наша дітвора навчається всьому та набирається розуму (Панас Мирний);

Хлопчика опекун [опікун] віддав у бурсу розуму добувати (Панас Мирний);

– Нам треба хати-читальні, щоб .. уму-розуму набиратися (В. Речмедін);

З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш (прислів'я);

– Що вже розумний, то розумний, бо набрався розуму од розумних людей (І. Нечуй-Левицький);

(9) Набира́тися / набра́тися си́ли (сил) – ставати сильним.

Підростав Сандер, сили набирався (А. Шиян);

Насправді лікарів кінь не набрався нових сил, а повільно розтрушував біля .. озерця й останні (Ю. Збанацький);

(10) Набира́тися / набра́тися со́рому (ганьби́, стра́му) – роблячи що-небудь, осудиве, осоромлюватися.

– Та й що ж оце, з-за нього [батька] нам перед людьми очима блимати? Сорому набиратися? (Г. М. Тютюнник);

Тьху, недотепний дідуган! Не знать, чого перелякався. Сховався здуру у бур'ян І тільки сорому набрався (Л. Глібов);

Такої ганьби набрався Савка, що ані на місто показатися (О. Маковей);

Набралася страму з отим царем [портретом, що хазяїн послав продавати] і пішла [з базару] ні з чи (Є. Кравченко);

(11) Набира́тися / набра́тися ті́ла – гладшати, товстіти.

На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона (М. Коцюбинський);

(12) Набира́тися / набра́тися ха́ле́пи з ким – потрапляти в складне становище, зазнавати неприємностей через кого-небудь.

– І куди, думаю, такого молодого взяли? .. Наберемося, думаю, з ним халепи (Іван Ле);

(13) Набира́ти (набира́ти) на си́лі:

а) міцніти, розвиватися.

Деякі зони заповідника [Поліського] є місцями осінніх скупчень журавлів: тут вони набирають на силі перед відльотом у вирій (із журн.);

б) набувати більшого вияву, зростати; ставати досконалішим.

“Атомна артилерія” УФТІ набиралася на силі, народжувалась плеяда потужних атомних машин (із журн.);

Північний вітер набирав на силі (із журн.);

Набра́ти / набра́тись пересві́дчення див. набира́ти;

(14) Набра́тися сму́тку – зазнати багато клопоту, прикрощів, неприємностей.

– Розкажу вам про Якова Харченка, якого він смутку набравсь у Хмелинцях, залицяючись до Коханівни (Марко Вовчок);

(15) Набра́тися терпі́ння – те саме, що Запаса́тися (озбро́юватися) / запасти́ся (озбро́їтися) терпі́нням (див. запаса́тися).

– Ну, що ж, Василю, наберись терпіння. Катерина Іванівна, мабуть, говорила тобі про нашу силу. Ми незборимі, хлопче (Д. Бедзик);

(16) Набра́тися хоро́брості – осмілитися діяти певним чином; рішуче взятися за якусь справу.

Розенберг тоді набрався хоробрості – запропонував перевести цех на безперервку. І не тільки запропонував: почав наполегливо вимагати цього (Ю. Шовкопляс);

(17) Набра́тися ю́шки (юхи́) від кого, чиєї, зневажл. – перейнятися чиїми-небудь поглядами, думками, настроями і т. ін.; засвоїти чиїсь манери, звичаї і т. ін.

– Все одно не послухається. Все по-своєму зробить. А це вже і Ярина від нього юшки набралась, кирпу гне (І. Цюпа);

Школярської юхи набрався (Номис).