набокуватий
набо́куватий
-а, -е, розм.
1》 Нахилений на один бік.
2》 Опуклий з одного боку. Набокувате яблуко.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набокуватий — набо́куватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- набокуватий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- набокуватий — НАБО́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Нахилений на один бік. – Я й бачила, як вона спиняла якусь машину, тоді з шофером щось на неї стягала .. Ген-ген аж під отим набокуватим кущиком (І. Вирган); Там цілий ліс набокуватих сосен, – мабуть такі там віяли вітри (Л. Словник української мови у 20 томах
- набокуватий — НАБО́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Нахилений на один бік. — Я й бачила, як вона спиняла якусь машину, тоді з шофером щось на неї стягала.. Ген-ген аж під отим набокуватим кущиком (Вирган, В розп. літа, 1959, 271). 2. Опуклий з одного боку. Набокувате яблуко. Словник української мови в 11 томах
- набокуватий — Набокуватий, -а, -е 1) Наклоненный въ одну сторону. Набокувата дорога. 2) Имѣющій выпуклость съ одной стороны (о деревѣ), стянутый съ одной стороны (о шарѣ). Набокувате яблуко. Харьк. Словник української мови Грінченка