1. Словник української мови в 11 томах

набокуватий

НАБО́КУВАТИЙ, а, е, розм.

1. Нахилений на один бік.

— Я й бачила, як вона спиняла якусь машину, тоді з шофером щось на неї стягала.. Ген-ген аж під отим набокуватим кущиком (Вирган, В розп. літа, 1959, 271).

2. Опуклий з одного боку.

Набокувате яблуко.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набокуватий — набо́куватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. набокуватий — див. кривий Словник синонімів Вусика
  3. набокуватий — -а, -е, розм. 1》 Нахилений на один бік. 2》 Опуклий з одного боку. Набокувате яблуко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набокуватий — НАБО́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Нахилений на один бік. – Я й бачила, як вона спиняла якусь машину, тоді з шофером щось на неї стягала .. Ген-ген аж під отим набокуватим кущиком (І. Вирган); Там цілий ліс набокуватих сосен, – мабуть такі там віяли вітри (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. набокуватий — Набокуватий, -а, -е 1) Наклоненный въ одну сторону. Набокувата дорога. 2) Имѣющій выпуклость съ одной стороны (о деревѣ), стянутый съ одной стороны (о шарѣ). Набокувате яблуко. Харьк. Словник української мови Грінченка