набожність
НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до набо́жний.
— Нехай же пан не тривожить моєї набожності (Н.-Лев., І, 1956, 187);
Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 119).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набожність — набо́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- набожність — -ності, ж. Абстр. ім. до набожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набожність — НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до набо́жний. Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (О. Ільченко); Старші люди одягнені простіше, але теж чисто і охайно. Словник української мови у 20 томах
- набожність — Набо́жність, -ности ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности. Левиц. І. Словник української мови Грінченка