набожність

НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до набо́жний.

— Нехай же пан не тривожить моєї набожності (Н.-Лев., І, 1956, 187);

Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набожність — набо́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. набожність — -ності, ж. Абстр. ім. до набожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набожність — НАБО́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до набо́жний. Гетьман Однокрил, душа православна, завше відомий був своєю показною набожністю (О. Ільченко); Старші люди одягнені простіше, але теж чисто і охайно. Словник української мови у 20 томах
  4. набожність — Набо́жність, -ности ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности. Левиц. І. Словник української мови Грінченка