1. Великий тлумачний словник сучасної мови

набряк

на́бряк

-у, ч.

1》 Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) у тканинах.

Злоякісний набряк — форма анаеробної інфекції, яка характеризується розвитком набряку тканини без помітного газоутворення.

Набряк легень — патологічний стан, зумовлений значним пропотіванням рідкої частини крові в інтерстиціальну тканину.

2》 Темно-червона або синювата припухлість на тілі від незначного підшкірного крововиливу, удару та інших причин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набряк — на́бряк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. набряк — Опух, пухлина, набряклість, г. набреск, пухлятина, пухленина. Словник синонімів Караванського
  3. набряк — НА́БРЯК, у, ч. 1. Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. набряк — НА́БРЯК (пухлина внаслідок скупчення рідини в тканинах); МІШО́К перев. мн. (набряк під очима); КАПШУ́К перев. мн., розм. (набряк у вигляді опухлої або відвислої шкіри під очима, на підборідді тощо). З худобою таке трапляється. Словник синонімів української мови
  5. набряк — НА́БРЯК, у, ч. 1. Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками (Заг. догляд за хворими, 1957, 56). Словник української мови в 11 томах