набухання

набуха́ння

-я, с.

Дія за знач. набухати.

Набухання головного мозку — збільшення об'єму головного мозку, що супроводжується підвищенням внутрішньочерепного тиску та порушеннями функцій мозкових центрів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набухання — набуха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. набухання — НАБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набуха́ти. Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то внаслідок набухання і подовження на папері появляються зморшки і складки, які не можуть не псувати зовнішнього вигляду виробу (з наук.-попул. літ.); Набухання мозку. Словник української мови у 20 томах
  3. набухання — НАБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набуха́ти. Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то внаслідок набухання і подовження на папері появляються зморшки і складки, які не можуть не псувати зовнішнього вигляду виробу (Гурток "Умілі руки..", 1955, 24); Набухання мозку. Словник української мови в 11 томах