набухання
НАБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набуха́ти.
Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то внаслідок набухання і подовження на папері появляються зморшки і складки, які не можуть не псувати зовнішнього вигляду виробу (Гурток "Умілі руки..", 1955, 24);
Набухання мозку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набухання — набуха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- набухання — -я, с. Дія за знач. набухати. Набухання головного мозку — збільшення об'єму головного мозку, що супроводжується підвищенням внутрішньочерепного тиску та порушеннями функцій мозкових центрів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набухання — НАБУХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набуха́ти. Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то внаслідок набухання і подовження на папері появляються зморшки і складки, які не можуть не псувати зовнішнього вигляду виробу (з наук.-попул. літ.); Набухання мозку. Словник української мови у 20 томах