навивка
нави́вка
-и, ж.
1》 Те саме, що навивання.
2》 Предмет, навитий на що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навивка — нави́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- навивка — НАВИ́ВКА, и, ж. Те, що навите на що-небудь. З рояльного дроту в механічному цеху виготовляють струни – від дискантових до басових, частина яких має навивку двох рядів канителі з найтоншої міді (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- навивка — НАВИ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що навива́ння. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення (Наука.., 2, 1955, 10). 2. Предмет, навитий на що-небудь. Словник української мови в 11 томах