навивка

нави́вка

-и, ж.

1》 Те саме, що навивання.

2》 Предмет, навитий на що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навивка — нави́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. навивка — НАВИ́ВКА, и, ж. Те, що навите на що-небудь. З рояльного дроту в механічному цеху виготовляють струни – від дискантових до басових, частина яких має навивку двох рядів канителі з найтоншої міді (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. навивка — НАВИ́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що навива́ння. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення (Наука.., 2, 1955, 10). 2. Предмет, навитий на що-небудь. Словник української мови в 11 томах