наволочений
наволо́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до наволочити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наволочений — наволо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наволочений — НАВОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наволочи́ти. Онде й стежка, й могилка! онде й гілка наволочена! ген-ген горить свічка! (Леся Українка); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах