навпаки

навпаки́

присл.

1》 Зовсім інакше, протилежно чому-небудь.

2》 Всупереч кому-, чому-небудь; наперекір.

|| у знач. прийм., з дав. в. Уживається для вираження того, всупереч чому відбувається дія в реченні.

3》 у знач. вставн. сл. Уживається для підсилення того, що виражається всупереч сказаному, очікуваному.

4》 у знач. част. Уживається на початку речення для підсилення в ньому того, що виражається всупереч очікуваному зі змісту попереднього речення.

5》 розм. Назад, у зворотному напрямі.

|| у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення напрямку, зворотного до чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпаки — Як прислівник комами не відокремлюється. “Робив усе навпаки”. Як вставне слово виділяється завжди. “Голос його не був бадьорий, а, навпаки, приглушений”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. навпаки — навпаки́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. навпаки — пр., (діяметрально протилежно) навиворіт, задом наперед, д. назворот; (у зворотному напрямі) навспак; (казати) всупереч, наперекір; ПРИЙ. у протилежному напрямі, проти <н. навпаки сонця>; з. наопак, навпак. Словник синонімів Караванського
  4. навпаки — Наверле, навиворіт, навспак Фразеологічні синоніми: вниз головою; догори ногами; догори раком; згори дригалом; згори дригом; на попа; у зворотньому напрямку Словник синонімів Вусика
  5. навпаки — НАВПАКИ́, присл. 1. Зовсім інакше, протилежно чому-небудь. – Цитьте! Цитьте! Слухайте [Дениса]! – почали люди спиняти самі себе, але інші кричали навпаки: – Не хочемо його й слухати! Не треба!.. (Б. Грінченко); Мені здавалося тоді, .. Словник української мови у 20 томах
  6. навпаки — НАВПАКИ́ (зовсім інакше, протилежно тому, як буває, як припускалося), НАВИ́ВОРІТ розм. Доктор каже, а ти роби навпаки: тоді якраз буде гаразд (І. Словник синонімів української мови
  7. навпаки — Навпаки́, навпа́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. навпаки — НАВПАКИ́, присл. 1. Зовсім інакше, протилежно чому-небудь. Ви скоріш одважуєтесь писати, ніж говорити, а я навпаки (Л. Укр., III, 1952, 682); Матеріалізм бере природу за первинне, дух — за вторинне, на перше місце ставить буття, на друге — мислення. Словник української мови в 11 томах