навік

Значення в інших словниках

1. навік — наві́к прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. навік — НАВІ́К, присл. 1. Те саме, що наві́ки. Минають місяці, – село Навік замовкло, Оніміло (Т. Шевченко); Хутко прийде година та, коли в сльозах побачу, що я навік зів'яла, помарніла (Леся Українка); Як дивовижна птиця, відлетіло... Словник української мови у 20 томах
3. навік — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм. Словник синонімів української мови
4. навік — Наві́к, наві́ки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. навік — НАВІ́К, присл. Те саме, що наві́ки. Минають місяці, — село Навік замовкло, Оніміло (Шевч., II, 1953, 151); Хай буде той навік проклятий. Хто батька й край свій забува! (Сос., II, 1958, 390); [Голос:] Ой, де мій коханий юнак-оборонець? .. Словник української мови в 11 томах
6. навік — Навік, навіки нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71). Словник української мови Грінченка