нав'ючуваний

нав'ю́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нав'ючувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'ючуваний — нав'ю́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови