нав'ючуваний
нав'ю́чуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нав'ючувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'ючуваний — нав'ю́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови