1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нав'ючувати

нав'ю́чувати

-ую, -уєш, недок., нав'ючити, -чу, -чиш, док., перех.

Навантажувати кого-, що-небудь поклажею, в'юками.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'ючувати — нав'ю́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нав'ючувати — НАВ'Ю́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВ'Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Навантажувати кого-, що-небудь поклажею, в'юками. Четверо добрих коней – сірий, буланий, вороний і гнідий – пирскали коло ґанку і стояли слухняно, звичні до такої операції... Словник української мови у 20 томах
  3. нав'ючувати — НАВАНТА́ЖИТИ кого, чим, що на кого, розм. (доручити кому-небудь якусь роботу, виконання якихось обов'язків і т. ін.), НАВ'Ю́ЧИТИ що на кого, підсил. розм. Словник синонімів української мови