нав'ючувати
нав'ю́чувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'ючувати — -ую, -уєш, недок., нав'ючити, -чу, -чиш, док., перех. Навантажувати кого-, що-небудь поклажею, в'юками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нав'ючувати — НАВ'Ю́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВ'Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Навантажувати кого-, що-небудь поклажею, в'юками. Четверо добрих коней – сірий, буланий, вороний і гнідий – пирскали коло ґанку і стояли слухняно, звичні до такої операції... Словник української мови у 20 томах
- нав'ючувати — НАВАНТА́ЖИТИ кого, чим, що на кого, розм. (доручити кому-небудь якусь роботу, виконання якихось обов'язків і т. ін.), НАВ'Ю́ЧИТИ що на кого, підсил. розм. Словник синонімів української мови