нагнаний

на́гнаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнати.

|| нагнано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагнаний — на́гнаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нагнаний — НА́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагна́ти. Роєм вилися попід деревом чужі люди.., нагнані бог зна звідкіль (І. Нечуй-Левицький); Нагнаний з одного боку, забіг підступом панотець із другого: – Оце ж бо й біда, що все хтось та має йому давати. Словник української мови у 20 томах
  3. нагнаний — НА́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагна́ти. Роєм вилися попід деревом чужі люди.., нагнані бог зна звідкіль (Н.-Лев., І, 1956, 338); До кімнати не ввійшов, а вскочив, як псами нагнаний інженер Преображенський (Ле, Міжгір’я, 1953, 164)... Словник української мови в 11 томах