нагнаний
на́гнаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нагнати.
|| нагнано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагнаний — на́гнаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нагнаний — НА́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагна́ти. Роєм вилися попід деревом чужі люди.., нагнані бог зна звідкіль (І. Нечуй-Левицький); Нагнаний з одного боку, забіг підступом панотець із другого: – Оце ж бо й біда, що все хтось та має йому давати. Словник української мови у 20 томах
- нагнаний — НА́ГНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагна́ти. Роєм вилися попід деревом чужі люди.., нагнані бог зна звідкіль (Н.-Лев., І, 1956, 338); До кімнати не ввійшов, а вскочив, як псами нагнаний інженер Преображенський (Ле, Міжгір’я, 1953, 164)... Словник української мови в 11 томах