нагорнутий
наго́рнутий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нагорнути.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагорнутий — наго́рнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нагорнутий — НАГО́РНУТИЙ, НАГО́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагорну́ти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих .. калюжах, обминав біля парканів нагорнуті старанними господарями кучугури останнього снігу (А. Словник української мови у 20 томах
- нагорнутий — НАГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагорну́ти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих.. калюжах, обминав біля парканів нагорнуті старанними господарями кучугури останнього снігу (Хижняк, Килимок, 1961, 66); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах