1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нагострювати

наго́стрювати

-юю, -юєш, недок., нагострити, -гострю, -гостриш, док., перех.

Робити що-небудь гострим за допомогою точіння, клепання.

Нагострити вуха — почати уважно прислуховуватися до чогось (розмови і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагострювати — наго́стрювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагострювати — НАГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., що. Робити що-небудь гострим за допомогою точіння, клепання. Клепала [мати] косу, нагострювала її (В. Минко); Нагострили сокири дзвінкі ми, – То ж і бритва не завжди така (М. Словник української мови у 20 томах
  3. нагострювати — гостри́ти (рідше точи́ти, наго́стрювати і т. ін.) ніж (меч, соки́ру тощо) на кого—що і без додатка, несхв. Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т. Фразеологічний словник української мови
  4. нагострювати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. нагострювати — НАГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., перех. Робити що-небудь гострим за допомогою точіння, клепання. Словник української мови в 11 томах