надбанок

на́дбанок

-нку, ч., діал.

Усе нажите, здобуток.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбанок — див. надбання Словник синонімів Вусика
  2. надбанок — НАДБА́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що надба́ння 2. Він [Т. Шевченко] подумав про свою книжечку з віршами – єдиний надбанок. Де вона? Так, так, за халявою. Отже, не пропаде (О. Гуреїв). Словник української мови у 20 томах
  3. надбанок — Надбанок, -нку м. Все благопріобрѣтенное, нажитое. Словник української мови Грінченка