1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надолобень

на́долобень

-бня, ч.

1》 Те саме, що надовба.

2》 перен., лайл. Про нерозумну, безтолкову людину; бовдур, телепень.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надолобень — на́долобень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надолобень — див. дурний; перешкода Словник синонімів Вусика
  3. надолобень — НА́ДОЛОБЕНЬ, бня, ч. 1. Те саме, що на́довба. 2. перен., лайл. Нерозумна, безтолкова людина; бовдур, телепень. – Це я, діду! – обізвалась Ліда. – Га, га? Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить... (Я. Качура); – Цікаво... Словник української мови у 20 томах
  4. надолобень — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови
  5. надолобень — НАДОЛОБЕНЬ, бня, ч. 1. Те саме, що надовба. 2. перен., лайл. Про нерозумну, безтолкову людину; бовдур, телепень. — Це я, діду! — обізвалась Ліда. — Га, га? Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить… (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. надолобень — Надолобень, -бня м. = надовбень. Словник української мови Грінченка