надушений
наду́шений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до надушити I.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до надушити II.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надушений — наду́шений 1 дієприкметник стиснений наду́шений 2 дієприкметник обприсканий Орфографічний словник української мови
- надушений — див. пахучий Словник синонімів Вусика
- надушений — НАДУ́ШЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до надуши́ти¹. Холоне тіло, терпнуть надушені об метал кістки (М. Сиротюк). НАДУ́ШЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до надуши́ти². Який причепурений Олексій Петрович і який надушений жасміном (Марко Вовчок); Далеко за південь. Словник української мови у 20 томах
- надушений — НАДУ́ШЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надуши́ти¹. НАДУ́ШЕНИЙ², а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надуши́ти². Далеко за південь. Саме та пора, коли сонце вже не пече, а розливає приємне, надушене соковитими пахощами літепло (Коз., Зол. Словник української мови в 11 томах