назбиваний
назби́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до назбивати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назбиваний — назби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- назбиваний — НАЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назбива́ти 1. Над нами пишно зеленіла густа ялинка, і ми тільки тепер помітили, що навколо скрізь лежали гіллячки, назбивані кулями за ніч (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- назбиваний — НАЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назбива́ти 1. Над нами пишно зеленіла густа ялинка, і ми тільки тепер помітили, що навколо скрізь лежали гіллячки, назбивані кулями за ніч (Гончар, Новели, 1954, 41). Словник української мови в 11 томах