1. Великий тлумачний словник сучасної мови

називний

називни́й

-а, -е.

1》 лінгв. Який служить для називання, позначення предметів, явищ, дій і т. ін.

Називне речення — односкладне речення, в якому предмет лише називається, а більше нічого про нього не говориться.

Називний відмінок — відмінок, який відповідає на питання: хто? що?

2》 Який уживається як типове узагальнення, втілення певних властивостей, якостей і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. називний — називни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. називний — НАЗИВНИ́Й, а́, е́. 1. лінгв. Який служить для називання, позначення предметів, явищ, дій і т. ін. 2. перен. Який уживається як типове узагальнення, втілення певних властивостей, якостей і т. ін.; загальний, прозивний. Першорядними здобутками... Словник української мови у 20 томах
  3. називний — НАЗИВНИ́Й, а́, е́. 1. грам. Який служить для називання, позначення предметів, явищ, дій і т. ін. ∆ Називне́ ре́чення — односкладове речення, в якому предмет лише називається і більше нічого про нього не говориться. Словник української мови в 11 томах