1. Великий тлумачний словник сучасної мови

назирати

назира́ти

I -аю, -аєш, недок., назирнути, -ну, -неш, док.

1》 перев. недок., перех. і неперех., за ким – чим, із спол. що. Уважно, пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь, оглядати, розглядати когось, щось.

|| Поглядати час від часу; позирати.

2》 неперех., за ким – чим, із спол. сл. Здійснювати нагляд, стежити за ким-, чим-небудь з метою контролю і т. ін.; наглядати.

3》 тільки недок., неперех., за ким – чим, розм. Дивитися за ким-, чим-небудь, піклуватися про когось, щось; доглядати.

4》 неперех., розм. Заходити, заїжджати куди-небудь на короткий відтинок часу; навідуватися.

II -аю, -аєш, недок., назирити, -рю, -риш, док., перех., розм.

1》 неперех. Уважно дивитися, придивлятися, щоб краще побачити, виявити кого-, що-небудь.

2》 тільки док., перех., з спол. як. Побачити кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назирати — назира́ти 1 дієслово недоконаного виду спостерігати назира́ти 2 дієслово недоконаного виду придивлятися розм. Орфографічний словник української мови
  2. назирати — 1) <док. НАЗИРНУТИ>, спостерігати; (раз-у-раз) позирати, поглядати; (за ким) наглядати, (як нянька) доглядати; ЖМ. навідуватися. 2) <док. НАЗИРИТИ>, приглядатися; (кого, що) док. угледіти. Словник синонімів Караванського
  3. назирати — див. дивитися; стежити Словник синонімів Вусика
  4. назирати — НАЗИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перев. недок., що, за ким – чим, із спол. що. Уважно, пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь,оглядати, розглядати когось, щось. Вчительша була з тих, що в гостях сидять і мовчать.. Словник української мови у 20 томах
  5. назирати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. назирати — Назира́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. назирати — НАЗИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перев. недок., перех. і неперех., за ким — чим, із спол. щ о. Уважно, пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь,оглядати, розглядати когось, щось. Словник української мови в 11 томах
  8. назирати — Назира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. назирнути, -рну, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Єв. Мр. III. 2. Назирай орлиним оком сирітськую хату. К. Досв. 105. Словник української мови Грінченка