1. Великий тлумачний словник сучасної мови

накидатися

I нак`идатися-аюся, -аєшся, док., розм.

Багато, досхочу покидати.

II накид`атися-аюся, -аєшся, недок., накинутися, -нуся, -нешся, док.

1》 на кого – що. Кидатися, нападати на кого-, що-небудь.

2》 З охотою, завзяттям, запалом братися за що-небудь; зосереджувати увагу на чому-небудь.

3》 розм. Раптово починати лаяти, сварити, докоряти кого-небудь.

|| Раптово звертатися до кого-небудь з питанням, проханням і т. ін.

4》 розм. Невідчепно домагатися, чіплятися з чим-небудь; настирливо напрошуватися, нав'язуватися.

5》 тільки недок. Пас. до накидати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накидатися — (раптово нападати на когось) наскакувати, (насильно) налітати, (зі сваркою) напускатися, (зненацька приступити до чогось) допастися// покривати мокрим рядном. Словник синонімів Полюги
  2. накидатися — наки́датися дієслово доконаного виду розм. накида́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. накидатися — Кидатися, нападати, атакувати; (на їжу) допадатися до; (з лайкою) нападатися, напосідатися, напускатися, накривати мокрим рядном, наскіпуватися; (з коханням) напрошуватися, нав'язуватися. Словник синонімів Караванського
  4. накидатися — див. дорікати; лаяти Словник синонімів Вусика
  5. накидатися — НАКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Багато, до втоми покидати що-небудь. – Стомився, Сашко?.. – Не стомився, а накидався добре. Мама восьмеро саней одвезли на своє поле. По обіді знов будемо возити (О. Копиленко). НАКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Словник української мови у 20 томах
  6. накидатися — Аюсь, -аєшся, недок., накидатися, -аюсь, -аєшся, док. Напиватися. А «накидалася» малеча на вечірці, яку організував головний герой фільму — звісно, дуже розумний та неординарний хлопець (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
  7. накидатися — (-аюся, -аєшся) док. Те саме, що набухатися. Вони вже накидалися у барі (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
  8. накидатися — НАКИ́НУТИСЯ на кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯ розм.; НАЛЕТІ́ТИ розм. (навально й несподівано); НАСКО́ЧИТИ (раптово, несподівано). — Недок. Словник синонімів української мови
  9. накидатися — НАКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Багато, досхочу покидати. — Стомився, Сашко?.. — Не стомився, а накидався добре. Мама восьмеро саней одвезли на своє поле. По обіді знов будемо возити (Коп., Вибр., 1953, 216). Словник української мови в 11 томах