наколений
нако́лений
наколотий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до наколоти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наколений — нако́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наколений — НАКО́ЛЕНИЙ, НАКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наколо́ти. Біля нього [будинку] лежала колода, дрова дрібно наколені (Є. Кравченко); – Підігрійте, Лесю, чайку. Он якраз і дрова наколоті (О. Гуреїв); Дужче заболів той пальчик, що втяла [Харитя] серпом, заболіли ноги, наколені стернею (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- наколений — НАКО́ЛЕНИЙ, НАКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наколо́ти. Біля нього [будинку] лежала колода, дрова дрібно наколені (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 82); — Підігрійте, Лесю, чайку. Он якраз і дрова наколоті (Гур., Осок. Словник української мови в 11 томах