наколюватися
нако́люватися
-ююся, -юєшся, наколотися, -колюся, -колешся, док.
1》 Натикатися на що-небудь гостре.
2》 Давати тріщину; тріскатися, розколюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наколюватися — нако́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наколюватися — НАКО́ЛЮВАТИСЯ, юся, юєшся, НАКОЛО́ТИСЯ, колю́ся, ко́лешся, док. 1. Натикатися на що-небудь гостре. Одводив [Іван] руками гіллячки і жмурив очі, щоб не наколотись на фою [хвою] (М. Коцюбинський); Солдат довго нишпорив по кутках, нічого не знайшов. Словник української мови у 20 томах
- наколюватися — НАКО́ЛЮВАТИСЯ, юся, юєшся, НАКОЛО́ТИСЯ, колю́ся, ко́лешся, док. 1. Натикатися на що-небудь гостре. Одводив [Іван] руками гіллячки і жмурив очі, щоб не наколотись на фою (Коцюб., II, 1955, 350); Солдат довго нишпорив по кутках, нічого не знайшов. Словник української мови в 11 томах