наколюватися

нако́люватися

-ююся, -юєшся, наколотися, -колюся, -колешся, док.

1》 Натикатися на що-небудь гостре.

2》 Давати тріщину; тріскатися, розколюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наколюватися — нако́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наколюватися — НАКО́ЛЮВАТИСЯ, юся, юєшся, НАКОЛО́ТИСЯ, колю́ся, ко́лешся, док. 1. Натикатися на що-небудь гостре. Одводив [Іван] руками гіллячки і жмурив очі, щоб не наколотись на фою [хвою] (М. Коцюбинський); Солдат довго нишпорив по кутках, нічого не знайшов. Словник української мови у 20 томах
  3. наколюватися — НАКО́ЛЮВАТИСЯ, юся, юєшся, НАКОЛО́ТИСЯ, колю́ся, ко́лешся, док. 1. Натикатися на що-небудь гостре. Одводив [Іван] руками гіллячки і жмурив очі, щоб не наколотись на фою (Коцюб., II, 1955, 350); Солдат довго нишпорив по кутках, нічого не знайшов. Словник української мови в 11 томах