налазливий

Значення в інших словниках

1. налазливий — нала́зливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. налазливий — Невідчепний, настирливий, докучливий, надокучливий, набридливий, обридливий, нав'язливий, ув'язливий, нав'язкуватий, уїдливий, с. осоружний. Словник синонімів Караванського
3. налазливий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
4. налазливий — НАЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який надокучає, набридає чим-небудь; нав'язливий. Вона хотіла навіть, щоб Радюк був сміливіший, навіть налазливий (І. Нечуй-Левицький); Спориш .. Словник української мови у 20 томах
5. налазливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
6. налазливий — НАЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який надокучає, набридає чим-небудь; нав’язливий. Зося поморочила йому голову тільки своїм кокетством, дуже налазливим, а не красою (Н.-Лев., І, 1956, 316); В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищали шрапнелі (Кач., Вибр., 1947, 100). Словник української мови в 11 томах
7. налазливий — Налазливий, -а, -е Назойливый, навязчивый. Словник української мови Грінченка