наморщений
намо́рщений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наморщити.
2》 у знач. прикм. Укритий зморшками; зморщений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наморщений — намо́рщений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наморщений — НАМО́РЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до намо́рщити. Радість помалу проступає знову, розгладжує покривлені уста, наморщене болючими горбиками чоло, знову вогко проміниться з очей (В. Винниченко); Максим розгублено підіймає голову. Словник української мови у 20 томах
- наморщений — НАМО́РЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до намо́рщити. Максим розгублено підіймає голову. На гілляці крислатої груші-дички сидить наморщений усміхом дід Дунай і погойдує ногами (Стельмах, І, 1962, 219); *Образно. Словник української мови в 11 томах