наостаннє

наоста́ннє

присл., рідко.

Те саме, що востаннє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наостаннє — НАОСТА́ННЄ, присл., рідко. Те саме, що наоста́нку. Діставши відповідь, що подекуди росте, він кивнув головою і підніс до витягнутих губ піалу. Словник української мови у 20 томах
  2. наостаннє — НАОСТА́ННЄ, присл., рідко. Те саме, що воста́ннє. Певно, задрімав і господар корчми, бо каганець почадів, кілька разів наостаннє блимнув і погас (Кочура, Зол. грамота, 1960, 487). Словник української мови в 11 томах