напасницький
напа́сницький
-а, -е, розм.
Прикм. до напасник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напасницький — напа́сницький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- напасницький — НАПА́СНИЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до напа́сник. Стогнав він [храм] під напасницьким бичем, тиранам груди пробивав мечем, укупі з бранцями ридав він у полоні (Леся Українка); Напасницька орда Точила і рвала Русь безкраю (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
- напасницький — НАПА́СНИЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до напа́сник. Стогнав він [храм] під напасницьким бичем, тиранам груди пробивав мечем, укупі з бранцями ридав він у полоні (Л. Укр., І, 1951, 288); Напасницька орда Точила і рвала Русь безкраю (Павл., Бистрина, 1959, 36). Словник української мови в 11 томах