1. Великий тлумачний словник сучасної мови

напинати

напина́ти

-аю, -аєш, недок., напнути і нап'ясти, -пну, -пнеш, док., перех.

1》 Натягуючи або розтягуючи що-небудь, робити тугим, пружним.

|| Натягуючи, закріплювати або прикріплювати до чого-небудь.

|| Докладаючи зусиль, напружувати що-небудь.

|| Розтягуючи, накриваючи, ставити, зводити, розкидати що-небудь (про шатро, намет, палатку і т. ін.).

|| Розтягаючи, розставляючи, приладновувати що-небудь.

|| Тягти до себе, у свій бік, натягувати (поводи, віжки і т. ін.).

2》 розм. Надягати, накладати на себе який-небудь одяг (перев. недбало, наспіх).

|| Приладжувати, прикріплювати що-небудь до чогось.

3》 рідко. Робити покриття на чому-небудь, накривати щось.

4》 перен., розм. Нападати на кого-небудь з докорами, обвинуваченнями; лаяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напинати — (тент, шатро) розпинати, (струну, лук) натягати. Словник синонімів Полюги
  2. напинати — напина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. напинати — (вітрила) розпускати, підіймати, (вітром) надимати, надувати; (струни) натягати; (жили) напружувати; (намет) ставити, натягати; (одяг) ОДЯГАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. напинати — НАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПНУ́ТИ, НАП'ЯСТИ́, пну́, пне́ш, док., що. 1. Надимати, надувати, робити що-небудь тугим, пружним (про дію вітру). Словник української мови у 20 томах
  5. напинати — НАДІВА́ТИ (приладжувати, прикріплювати щось на чому-небудь; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), НАДЯГА́ТИ, ОДЯГА́ТИ, НАКЛАДА́ТИ розм., НАПИНА́ТИ розм., НАСА́ДЖУВАТИ розм., НАЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ЧІПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. напинати — Напина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напинати — НАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПНУ́ТИ і НАП’ЯСТИ́, пну́, пне́ш, док., перех. 1. Натягуючи або розтягуючи що-небудь, робити тугим, пружним. Вітер напинав на Павловій спині висмикану сорочку (Тют. Словник української мови в 11 томах
  8. напинати — Напина́ти, -на́ю, -єш сов. в. напнути и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет. Словник української мови Грінченка