1. Великий тлумачний словник сучасної мови

наплинути

напли́нути

-не, док.

1》 Те саме, що напливти (див. напливати 4)).

2》 Раптово, швидко набігти у великій кількості; нахлинути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплинути — напли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наплинути — НАПЛИ́НУТИ, не, док. 1. Те саме, що напливти́ (див. наплива́ти 4, 6). Ледве на місяць наплине прозорая хмара, Коло на ній засіяє, мов одсвіт далекий веселки (Леся Українка); А потім, коли знов наплине сутінь, я думаю: я знала... Словник української мови у 20 томах
  3. наплинути — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. наплинути — НАПЛИ́НУТИ, не, док. 1. Те саме, що напливти́ ( див. наплива́ти 4). Ледве на місяць наплине прозорая хмара. Коло на ній засіяє, мов одсвіт далекий веселки (Л. Укр., І, 1951, 163); Гордій пізнав своє рідне місто. Тисячі спогадів наплинули враз (Гур., Осок. Словник української мови в 11 томах
  5. наплинути — Наплинути, -ли́ну, -неш гл. = напливти. Словник української мови Грінченка