напоєний

напо́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до напоїти.

|| напоєно, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напоєний — напо́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напоєний — НАПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напої́ти. Як вийдуть гості з хати, то хлопці зараз і підводять їм коней, напоєних, нагодованих і осідланих (О. Стороженко); Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О. Словник української мови у 20 томах
  3. напоєний — Напо́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. напоєний — НАПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напої́ти. Як вийдуть гості з хати, то хлопці зараз і підводять їм коней, напоєних, нагодованих і осідланих (Стор. Словник української мови в 11 томах