напоєний
напо́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до напоїти.
|| напоєно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напоєний — напо́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- напоєний — НАПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напої́ти. Як вийдуть гості з хати, то хлопці зараз і підводять їм коней, напоєних, нагодованих і осідланих (О. Стороженко); Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О. Словник української мови у 20 томах
- напоєний — Напо́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- напоєний — НАПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напої́ти. Як вийдуть гості з хати, то хлопці зараз і підводять їм коней, напоєних, нагодованих і осідланих (Стор. Словник української мови в 11 томах